Колаж створено на Pinterest Хто з нас не відчував коли-небудь трепету перед невідомістю? Зміни — це як стрибок у темряву, де кожен крок супроводжується хвилюванням і непевністю. Але чому ми так боїмося виходити зі своєї зони комфорту? І як перетворити страх на двигун для зростання? Сьогодні поговоримо про те, як можна побороти страх змін. Ласкаво прошу! Визнач звідки походить твій страх Тебе лякає невдача, невідомість чи втрата контролю? Страх — це цілком природна реакція на вихід із зони комфорту. Однак дуже важливо визнати, що страх — це лише почуття — емоція, якою можна керувати та яку ти можеш трансформувати.  "Що саме мене лякає в цих змінах?" "Які негативні сценарії я малюю в своїй уяві?" "Який досвід у минулому вплинув на формування цього страху?" Заведи щоденник чесності із самою собою. Поміркуй над цими питаннями. Розбери кожну конкретну ситуацію. Твої відповіді, ймовірніше, будуть зосереджені навколо твоїх обмежуючих переконань. Обмежуючі переконання — це внутрішні установки, які заважають нам рухатися вперед і змінювати своє життя на краще. Вони можуть змусити нас відчувати, що ми недостатньо сильні, талановиті чи розумні. Роби маленькі кроки щодня Зміни можуть здатися приголомшливими, але якщо розбити їх на менші, керовані кроки, процес стане менш страшним. Це все одно, що будувати будинок цеглинка за цеглинкою. Кожна нова цеглинка наближає тебе до завершеної споруди. Хочеш спробувати себе у фрілансі, але боїшся ризикувати? Розпочни з невеликих проектів для знайомих. Це допоможе тобі поступово адаптуватися до нового формату роботи та зрозуміти, що ти любиш, а що – ні. З часом ти зможеш братися за більш складні завдання та залучати нових клієнтів. Хочеш схуднути? Розпочни з невеликих змін у раціоні, наприклад, заміни солодку газовану воду на воду. Поступово збільшуй кількість овочів і фруктів у своєму раціоні. Хочеш почати бігати? Розпочни з коротких пробіжок і поступово збільшуй дистанцію. Відмовся від слова "невдача"  Невдача — не причина для розчарування. Це можливість зрозуміти, що працює, а що ні, і знайти нові шляхи для досягнення мети. Заміни слово "невдача" на "досвід" у своєму мовленні. Кожне випробування — це поворот на мапі життя, який веде тебе до нових відкриттів і збагачує твій досвід. Нагадуй собі про це. Виходь за рамки звичного Склади список ситуацій, які тебе лякають, і розташуй їх у порядку від найменш до найбільш страшного. Наприклад, якщо ти боїшся публічних виступів, найлегшим кроком може бути говоріння перед другом, а найскладнішим — виступ перед публікою. І почни піддавати себе цим ситуаціям. Розпочни з найменш тривожної ситуації зі свого списку. Поступово звикай до неї, доки відчуття страху не зникнуть. Коли ти впевнено почуватимешся в цій ситуації, перейди до наступної, трохи складнішої. Таким чином, ти поступово подолаєш всі свої страхи станеш впевненішою у собі. Стань своїм найкращим другом Зміни іноді досить приголомшливі. Щоб підтримати себе в цей період, спробуй ставитися до себе так само дбайливо, як ти ставилася би до найкращого друга. Спостерігай за своїми думками. Коли помічаєш, що критикуєш себе, заміни негатив на підтримку. Наприклад, замість “Я така нудна”, повторюй: “Кожна людина унікальна і має щось цікаве розповісти”. Якщо ти все-таки не готова, спробуй повторювати про себе мантру: "Що я не змінюю, те я обираю та тому я дозволяю бути." Ця мантра нагадує про те, що ми завжди маємо силу змінювати своє життя, і єдина причина, через яку ми цього не робимо, — це страх. Нічого не стоїть на нашому шляху, крім нас самих.

Колаж створено на Pinterest Для багатьох різниця між депресією та лінню часто розмита, що призводить до непорозумінь і неправильних уявлень. Обидва стани мають дещо схожу поведінку: відсутність мотивації, низький рівень енергії та незацікавленість у діяльності. Однак важливо розуміти, що вони мають різне коріння та вимагають відмінних підходів. Природа депресії Якщо коротко, то депресія — це складний розлад психічного здоров’я, що характеризується постійним відчуттям смутку, безнадії та втратою інтересу до діяльності, яка раніше подобалася. Це серйозне медичне захворювання, що вражає мільйони людей у ​​всьому світі, значно впливає на самопочуття, мислення, повсякденне функціонування та стосунки. Симптоми депресії Постійний смуток або відчуття порожнечі Втрата інтересу або задоволення від занять Перманентна втома або брак енергії Труднощі з концентрацією або ухваленням рішень Зміни апетиту або ваги Порушення сну, такі як безсоння або надмірний сон Почуття нікчемності або провини  Думки про смерть або самогубство Депресія схожа на пазл із багатьох частин. Деякі частинки — з нашого тіла, наприклад, коли нейромедіатори в нашому мозку виходять з балансу або наші гени змушують нас почуватися сумними. Інші частини  — від наших думок і почуттів. Наприклад, коли ми починаємо думати про себе погано або відчуваємо безвихідь та безпорадність. Наш минулий досвід також відіграє велику роль. Якщо ми не відчували себе в безпеці, коли були молодшими, це може ускладнити почуття власної впевненості в дорослому віці. Зрештою, травматичні події, втрата грошей або коханої людини може додати складових до нашого пазлу. Природа ліні Незважаючи на те, що лінь має певну схожість із депресією в плані зниження енергії та інтересу, вона є насамперед проблемою поведінки, а не розладом психічного здоров’я. Симптоми ліні Прокрастинація та ухилення від завдань Небажання займатися діяльністю, що вимагає зусиль Виправдання та ухилення від відповідальності Відсутність амбіцій або потягу В основі ліні лежить прокрастинація — схильність відкладати або уникати завдань, особливо тих, які потребують зусиль або довгострокових зобов’язань. Психологи вважають, що прокрастинація може бути викликана страхом невдачі, перфекціонізмом і низькою впевненістю в собі. Деякі люди використовують прокрастинацію як механізм подолання, щоб уникнути дискомфорту, пов’язаного з можливою невдачею. Такі люди можуть відкладати завдання, щоб захистити свою самооцінку та уникнути критики чи розчарування. В чому різниця Отже, депресія характеризується всепоглинаючими почуттями смутку, безнадії та відчаю, які зберігаються протягом тривалого часу (принаймні більше двох тижнів). Лінь навпаки більше стосується короткочасної відсутності мотивації або небажання докладати зусиль, часто без основного порушення настрою. Депресія зазвичай порушує повсякденне функціонування, включаючи роботу, стосунки та догляд за собою. Останнім часом у TikTok можна побачити багато відео, де показують житло людей з ментальними проблемами (спойлер: там коїться суцільний бедлам, адже люди в такому стані просто не в змозі підтримувати лад).  Зрештою, люди з депресією також часто відчувають нездатність відчувати задоволення від діяльності, яка їм колись подобалася, а лінь навпаки більше стосується діяльності, яка вимагає мінімальних зусиль або негайної винагороди. Як подолати депресію? Звернись по професійну допомогу Звернення по допомогу — це не ознака слабкості, а сміливий крок до зцілення. Одним із найважливіших кроків у боротьбі з депресією є звернення по професійну допомогу. Терапевти та психіатри можуть надати неоціненну підтримку. Ти можеш спробувати когнітивно-поведінкову терапію, яка допомагає кинути виклик негативним переконанням, розвиває стійкість та покращує навички долання труднощів. Так як досить часто депресія викликана дисбалансом хімічних речовин у мозку, буде корисно звернутися до медичного працівника по антидепресанти. Вони допоможуть відновити баланс нейромедіаторів у мозку та полегшать симптоми депресії.  Підживлюй своє тіло та розум  Турбота про себе є наріжним каменем боротьби з депресією. Почни регулярно займатися фізичними вправами (від 5-10 хвилин на день, нарощуючи темп з кожним тижнем). Фізична активність вивільняє ендорфіни, які можуть покращити настрій. Крім того, практикуй глибоке дихання та медитації, щоб зменшити стрес і сприяти розслабленню. Зрештою проаналізуй своє харчування. Подбай про те, щоб тобі вистачало усіх вітамінів та мікроелементів. Здорове харчування, як і якісний сон, - запорука гарного самопочуття. Став маленькі досяжні цілі Очевидно, що в стані депресії ти навряд можеш взяти та викинути все те сміття, що так старанно накопичувалося в твоєму просторі місяцями, одразу. Розбий це здоровенне завдання на декілька маленьких кроків та зосередься на виконанні одного завдання за раз. Хвали себе за старанність та відзначай кожне досягнення, хай яким малим воно є, як крок вперед на твоєму шляху. Кидай виклик негативним думкам Твої думки не визначають тебе — у тебе є сила їх змінити. Трансформація твого внутрішнього діалогу надзвичайно важлива. Негативні думки можна оскаржити та змінити за допомогою когнітивної реструктуризації: виявляй шкідливі думки, сперечайся з ними, досліджуй антидокази, розглядай альтернативні точки зору та переписуй ці думки у більш збалансований і раціональний спосіб. Заміни самокритичні чи катастрофічні думки на більш раціональні переконання. Займися діяльністю, яка хоч трошки приносить задоволення Включи в свій розпорядок дня хобі, інтереси та заняття, що приносять радість, задоволення та почуття досягнення. Навіть такі прості дії, як прослуховування музики, проведення часу на природі або написання щоденника, можуть покращити настрій і зменшити симптоми депресії. Дозволь собі досліджувати нові інтереси та досвід і віддавай пріоритет діяльності, яка живить твою душу та змушує серце радіти. Як подолати лінь? Створи продуктивний простір Навколишнє середовище відіграє значну роль у формуванні нашої поведінки та мислення. Створи робочий простір, який буде сприяти твоїй продуктивності, вільний від відволікаючих факторів і безладу. Задекоруй його так, що кожен день тобі кортіло якомога швидше там опинитись. Оточи себе мотиваційними підказками, надихаючими цитатами або візуальними нагадуваннями про твої цілі. Такий простір буде надихати тебе на плідну працю. Вчись долати прокрастинацію Розбивай завдання на більш дрібні, легкі кроки та виконуй їх по черзі. Використовуй техніку Помодоро, яка передбачає роботу протягом коротких зосереджених інтервалів з наступними короткими перервами, щоб зберегти концентрацію та уникнути вигорання. За класичним методом період роботи має тривати 25 хвилин, період відпочинку   — 5 хвилин. Культивуй мислення зростання Замість того, щоб розглядати виклики як нездоланні перешкоди, розглядай їх як можливості для свого зростання та навчання. Сприймай невдачі як природну частину процесу навчання та використовуй невдачі як мотивацію для просування вперед. Страшно. Боляче. Хочеться сховатися, адже будь-який факап здається кінцем світу. Ну що ж, ніхто не обіцяв, що це життя буде легкою грою… Сприймай кожен виклик як новий рівень у грі, який ти просто мусиш пройти.  Винагороджуй себе за прогрес Зрештою, не забувай відзначати свої успіхи та винагороджувати себе за прогрес на цьому шляху. Балуй себе улюбленими стравами, роби собі подарунки, засипай щоденними компліментами та словами підтримки. Хто має підтримати тебе, як не ти сама? Визнаючи свої зусилля та досягнення, ти також зміцнюватимеш позитивну поведінку та мотивуватимеш себе рухатися вперед. --- Бережи себе та не зволікай звернутись до терапевта, якщо помітила за собою симптоми депресії.

Колаж створено на Pinterest Коли ми подумки або вголос оцінюємо когось або щось, ми нерідко стаємо схожими на тих бабок на лавці, які безперервно критикують оточення. Згадалась класика: “Ах, Лідка в короткій спідниці. От повія!”. Але чи завжди ці оцінки є об'єктивними? І чи не перешкоджають вони нашому особистісному зростанню та стосункам з іншими? Насправді, судження можуть затемнювати наше сприйняття світу та обмежувати нашу здатність бачити різноманіття та красу навколишнього середовища. Тому важливо зрозуміти, яким чином ми можемо подолати ці упередження та прийняти більш відкритий підхід до життя, де Лідка вже не повія, а просто сміливо одягнена дівчина нового покоління. Як перестати засуджувати інших? 01. Починаємо зі самоспостереження Зупинись на мить та поміркуй над своїми судженнями. Які думки виникають, коли ти зустрічаєш когось або щось нове? Чи базуються вони на фактах або лише на твоїх уявленнях?  Факт — це твердження, яке відповідає реальності та підтверджене даними, спостереженнями або науковими дослідженнями. Факти засновані на доказах, які можна перевірити та існують незалежно від того, чи вірить у них певна людина. Наприклад: Земля обертається навколо своєї вісі. Вода складається з молекул H2O. Сонце здійснює ядерні реакції, в результаті яких випромінюється світло і тепло. Уявлення — це думка, погляд або ідея, яка може відрізнятися від людини до людини, тому що вона базується на їхніх особистих досвіді та переконаннях. Уявлення засноване на власному досвіді, спостереженнях або припущеннях і не завжди має наукові чи об'єктивні докази. Воно піддається впливу особистих уподобань і стереотипів. Наприклад: “усі жінки стерви”; “якщо дівчина носить короткі спідниці, то вона повія”; “усі Скорпіони люблять драми та скандали”.  Відмічаючи про себе власні упередження, ми починаємо руйнувати їх та розширювати своє сприйняття світу. 02. Вчимося емпатії Емпатія сьогодні є однією з найголовніших навичок міжособистісних комунікацій. Як часто ми говоримо одне до одного, але не чуємо? Якщо пояснювати простими словами, емпатія — це здатність відчувати та розуміти емоції, почуття та переживання інших людей. Це вміння співпереживати з кимось, сприймати світ очима іншої людини, а не лише своїми.  Коли ми стаємо майстрами “розуміння інших”, перед нами відкриваються безмежні можливості та скарби: глибокі зв’язки, гнучке мислення, знайомства та зміни, що викликають радість та цікавість, а не засудження та страх. 03. Плекаємо цікавість Ще одним ефективним способом подолання суджень є цікавість. Став питання, проявляй інтерес, намагайся дізнатися чужий всесвіт. Коли ми цікавимося іншими людьми, їхніми думками, почуттями та досвідом, ми ставимо себе в позицію відкритості та прийняття. Так ми відкриваємося до нових точок зору та можливостей, що зрештою сприяє нашому особистісному зростанню. Ти тільки уяви, який безмежний світ ховається в кожній людині. Скільки цікавого та нового для себе ти можеш дізнатися, якщо вирішиш відкритися невідомому без засудження, але з палаючим вогником в очах? --- Тож рецепт життя без засудження досить простий: самоспостерігай, вчись емпатії та плекай невпинну цікавість —  і тоді у цієї буркотливої бабки, зосередженої на поганому, не буде шансу.

Колаж створено на Pinterest Джон Готтман — відомий американський психолог, який вивчає стосунки між партнерами, зробив цікаве відкриття: у щасливих парах баланс між позитивними та негативними взаємодіями під час конфлікту відіграє ключову роль. Він називає це "магічним співвідношенням" 5 до 1. На кожну негативну взаємодію під час конфлікту щасливий шлюб має п’ять (або більше) позитивних взаємодій. Витоки магічного співвідношення Доктор Готтман та Роберт Левенсон провели дослідження у 1970-х роках, мета якого полягала в тому, щоб зрозуміти різницю між щасливими та нещасливими парами. Вони просили пари вирішити конфлікт у їхніх стосунках протягом 15 хвилин, а потім спостерігали за його динамікою. Після ретельного перегляду записів і відстеження прогресу протягом 9 років вони досягли дивовижної здатності передбачити з точністю понад 90%, які пари залишаться разом, а які розійдуться. Пари, які мали більше позитивних взаємодій, ніж негативних, мали стабільні та щасливі стосунки. Як перевірити свій коефіцієнт Прослідкуй за вашою взаємодією з партнером/партнеркою. Ти можеш створити табличку або щоденник, щоб записати всі ваші негативні та позитивні взаємодії за тиждень. Що краще розповість про клімат у вашій парі, ніж статистика? Ба більше, якщо доповнити її конкретними описами та прикладами — ти отримаєш дуже переконливий та змістовний огляд ваших стосунків. Як додати більше позитивних взаємодій 01. Проявляй щирий інтерес Як ти поводишся, коли твій партнер висловлює занепокоєння: активно слухаєш і намагаєшся зрозуміти його почуття чи демонструєш байдужість та агресію? Щоб проявити щирий інтерес, спробуй ставити відкриті питання та підтримуй зоровий контакт. Навіть коли виникають розбіжності, визнаючи занепокоєння вашого партнера та демонструючи, що його інтереси важливі для вас, можна зміцнити ваші стосунки та створити основу для позитивного вирішення конфліктів. Уявімо, твій партнер злиться через те, що ти ставиш у пріоритет свою роботу. На його докір ти можеш відповісти: «Я чую, що ти кажеш. Мені жаль, що ти думаєш, що робота для мене важливіша за наші стосунки. Ти можеш розповісти мені більше про те, що ти відчуваєш?» 02. Використовуй ласкаві жести Чи то тримання за руки, романтичний поцілунок чи пропонування втішних обіймів — такі прояви прихильності відіграють вирішальну роль як у повсякденній взаємодії, так і в моменти конфлікту. Вони можуть послабити напруження та сприяти емоційній близькості під час важких розмов. 03. Шукай точки дотику та компроміс Визнання спільних точок зору, хай їх небагато, може змінити динаміку конфлікту та сприяти конструктивному діалогу. Уявімо, у ваших романтичних стосунках виникає конфлікт щодо того, як проводити спільний вільний час. Твій партнер хоче відвідувати музеї та нові виставки, а тобі до вподоби активний відпочинок на природі. Замість того, щоб зосереджуватися лише на власних уподобаннях, ви можете знайти компроміс: планувати вихідні так, щоб вони включали культурні заходи та пригоди на природі.  04. Проявляй емпатію Виражай співчуття та щиро вибачайся, коли це необхідно. Часто стосунки руйнуються через небажання прийняти свою неправоту. Але чи завжди наша правда в усьому? Навряд. Кожен з нас припускається своїх помилок. Вміння їх визнавати дано не кожному, але саме ця навичка сприяє побудові довготривалих стосунків. 05. Шуткуй [доречно] Грайливі кепкування, спільні жарти та моменти сміху можуть розвіяти напруження та додати легковажності до складних ситуацій. Однак важливо зберігати повагу та чуйність у своєму гуморі, переконавшись, що цей жарт цілком окей для вас обох. Тож якщо ви обидва налаштовані на побудову стабільних та щасливих стосунків, ідеальний рецепт сварки може мати приблизно такий вигляд: Сварка > щира розмова & активне слухання > взаємні вибачення > точка дотику > втішні обійми > спільний жарт.

Колаж створено на Pinterest Якщо ти коли-небудь відчувала себе розгубленою, застряглою або потребувала натхнення, то книга Елізабет Гілберт «Їсти, молитися, кохати» — обов’язкова для прочитання. Це мемуари американської письменниці Елізабет Гілберт, які розповідають про навколосвітню подорож письменниці після розлучення та її особисті осяяння під час цієї мандрівки. Короткий екскурс сюжетом В Італії Елізабет досліджує мистецтво задоволення їжею, мовою та простими радощами життя. Вона вчиться нікуди не спішити, ласувати моментами та знаходити радість у повсякденні. Такий спосіб життя різко контрастує з її бурхливим життям в Америці, де все крутиться навкруги досягнень та швидких задоволень. Італія вчить її сповільнюватись та насолоджуватись теперішнім моментом. Далі вона подорожує до Індії, де проводить місяці в ашрамі, щоб досягти духовного просвітлення. Вона глибоко поринає у свої думки та емоції, стикається зі своїми страхами та внутрішніми демонами, щоб краще зрозуміти себе. Нарешті в Індонезії Гілберт зустрічається з лікарем-шаманом, який навчає її сили балансу та любові. На Балі вона відкриває своє серце для любові та зрештою знаходить внутрішню гармонію та задоволення, які вона так довго шукала. Завдяки своїм стосункам з Феліпе Елізабет усвідомлює, що любов — це не про володіння та контроль, а про свободу та прийняття. Це усвідомлення дозволяє їй позбутися своїх страхів та прийняти любов у її справжній формі. Самоаналіз — ключ до змін Протягом усієї книги Елізабет показує нам важливість саморефлексії та самоаналізу. ЇЇ подорож починається з усвідомлення того, що вона глибоко нещасна у стосунках з чоловіком, постійно плаче та не знає, чого саме вона хоче від життя. Але одну річ вона розуміє цілком ясно: настав час розпочати власну подорож у пошуках трьох речей, яких їй так бракувало: задоволення, відданість Богу та баланс. Усю свою подорож вона протистоїть минулим травмам та внутрішнім протиріччям, переоцінює свої цінності та врешті-решт знаходить відчуття рівноваги в своєму житті. Зрештою, Елізабет усвідомлює, що баланс полягає не в досягненні досконалості чи тому, щоб все в її житті йшло ідеально за планом, а радше в тому, щоб знайти спокій у собі та прийняти злети і падіння життя. "Зрештою, ти є тим, про що думаєш. Твої емоції — раби твоїх думок, а ти — раб своїх емоцій."  Ти маєш зрозуміти, що саме думки впливають на те, як ти себе почуваєш, щоб не стати в’язнем своїх власних почуттів. Про що ти думаєш кожен день? Який внутрішній діалог розгортається всередині: люблячий та підтримуючий чи засуджуючий та обвинувачувальний? Вчи себе робити паузи та включати свідомість, щоб помічати всі думки, які автоматично з’являються у твоїй голові. "Тобі потрібно навчитися вибирати свої думки так само, як ти вибираєш, який одяг ти будеш носити щодня." Наші думки формують нашу точку зору, емоції та, поведінку та, зрештою, реальність. Якщо ти проживаєш кожен день у постійних стражданнях, спогляданні минулих образ та майбутніх уявних невдач — твоє життя з кожним днем буде ставати все більше схожим на цей драматично-нещасливий фільм. Гарна новина полягає в тому, що ти постійно здатна переписувати сценарій. Для цього потрібна лише щіпка бажання та наполегливості. Свідомо вибираючи позитивні думки, що надають сили, ти можеш розвивати мислення, яке буде підтримувати твоє щастя та добробут. "Бгаґавад-ґіта – цей стародавній індійський текст йоги – каже, що краще прожити свою власну долю недосконало, ніж імітувати чиєсь життя з досконалістю." Ти хочеш стати експертом у тому, щоб бути будь-ким іншим, чи експертом у тому, щоб бути собою? Догоджати іншим — це як гонитва за рухомою ціллю. Люди завжди покладатимуть на тебе численні надії. Намагаючись догодити всім, ми в кінцевому підсумку не догоджаємо нікому – включаючи самого себе. Під бажанням догоджати людям лежить сильне бажання чи потреба подобатися. Можливо, ця історія сягає корінням у твоє дитинство, де потреби інших стояли на першому місці. Психологи відзначають, що деякі діти використовують догоджання як механізм подолання, щоб підкріпити зв’язок з батьками, які люблять їх лише за певних умов, або з батьками, які суворо дисциплінують. "Руїни — це подарунок. Руїни — це шлях до трансформації." Тернистий шлях саморозвитку та самовдосконалення неминуче проходить повз взлети та падіння. У часи повного фіаско ми часто змушені протистояти своїм найглибшим страхам, переоцінювати свої переконання, бажання та цілі. Ця болюча подорож необхідна для того, щоб ми відпустили те, що нам більше не служить, і змогли побудувати нове “Я”. Якщо ти відчуваєш, що в твоєму житті настав період руїни, спробуй заглибитися в себе і зрозуміти, яких змін від тебе вимагає Всесвіт.  "Щастя — це наслідок особистих зусиль. Ти борешся за нього, прагнеш його, наполягаєш на ньому, а іноді навіть подорожуєш світом у пошуках." Справжнє щастя не звалюється з неба зненацька. Воно є результатом наших свідомих дій та вибору, які ми робимо протягом свого життя. Який вибір робиш ти: бути щасливою, радіти повсякденним речам, приймати плинність життя чи бути у постійній боротьби зі світом, людьми та подіями, що розгортаються навколо тебе? "Якщо тобі вистачить сміливості сказати “бувай”, життя винагородить тебе новим “привіт”." Токсичні стосунки, виснажлива робота, друзі, які тебе знецінюють, заняття, що не приносять задоволення, — знайди сміливість відпустити те, що тобі більше не служить. Так ти створиш простір для нових можливостей, стосунків та досвіду, який може увійти в твоє життя. Іноді краще закрити старі двері, щоб вирушити у незвідану подорож, яка може містити багато радості та пригод. "Августеум попереджає мене не чіплятися за будь-які застарілі ідеї про те, хто я є, що я собою являю, кому я належу, або яку функцію я колись можу виконувати. Учора я могла бути славним пам'ятником для когось, це правда, — але завтра я можу бути сховищем для феєрверків." Августеум був побудований імператором Октавіаном Августом як сімейний мавзолей. Його було зруйновано в Середньовіччі, а в 12 столітті перетворена на фортецю. У 18 столітті Августеум був ареною для кориди. Потім його використовували як сховище феєрверків і концертний зал. Диктатор Беніто Муссоліні намагався відновити його як місце особистого поховання. Сьогодні вся ця історія буквально похована разом із руїнами, оскільки Августеум неухильно, дюйм за дюймом, потопає під землею.  --- Цей твір демонструє важливість прийняття нового досвіду та виходу за межі зони комфорту. Під час своїх подорожей Елізабет занурюється в місцеві культури, знайомиться з безліччю людей, проживає зовсім незвичний для себе досвід, що зрештою формує її нове розуміння світу. Прийнявши незнайомі звичаї, традиції та вірування, вона вчиться цінувати красу різноманітності та багатство людських зв’язків. Не обов’язково їхати в навколосвітню подорож, щоб віднайти себе. Можливо, тобі буде достатньо провести місяць біля моря в Одесі, а потім насолодитися красою Карпатських гір, щоб відкрити знайти гармонію. Усе в твоїх руках.

Колаж створено на Pinterest Що ти робиш, коли тебе огортає тривога, страх, розчарування чи смуток? Намагаєшся втекти від цього буревію чи віддаєшся його силі? Останнім часом нам все більше говорять про те, що від емоцій не треба тікати. Емоції, які ти намагаєшся придушити сьогодні, тобі доведеться лікувати завтра. То навіщо доводити себе до подібних станів, якщо можна вчитися справлятися з ними тут і зараз. Як проживати важкі емоції? Про це і поговоримо сьогодні. Забудь про “хороші” та “погані” емоції Емоції — це короткочасні автоматичні реакції. Вони є природними та нормальними. Найважливіше саме те, як ми на них реагуємо та як обробляємо. Тож немає хороших чи поганих емоцій — є лише наші хороші чи погані реакції на них. Емоційна реакція триває 90 секунд Доктор Джилл Болт Тейлор, дослідниця мозку з Гарвардського університету, пояснює: «Коли людина реагує на щось у своєму оточенні, в організмі відбувається 90-секундний хімічний процес; після цього будь-яка емоційна реакція, що залишилася, — це лише те, що людина вирішила залишити в цьому емоційному циклі». Чому ми залишаємося в цьому емоційному циклі? Тому що підключаються наші думки. Ми починаємо щось думати з приводу події, думки починають вирувати в голові, і нам стає все більше боляче, сумно та тривожно. Щоб звільнитися від страждань, слід працювати над своїми реакціями та інтерпретаціями подій.  Як впоратися з важкою емоцією? 01. Визначи, що це за емоція Можливо, це дивно, але трапляється так, що ми і самі не знаємо, що відчуваємо. І тут підключається уникаюча поведінка, адже набагато легше забити та намагатися забути, ніж зануритися в цей стан. Щоб краще почати розуміти свої емоції, спробуй час від часу звертатися до колеса емоцій Плутчика: Питання, яке варто собі поставити: що саме я зараз відчуваю?  02. Прийми її та дозволь їй бути Пам’ятай про те, що переживання широкого діапазону емоцій є нормальною та природною частиною нашого людського буття. Емоції виконують важливі функції, сигналізуючи про наші потреби, уподобання та реакції на довкілля. Твої емоції є відображенням твоїх внутрішніх переживань незалежно від того, чи здаються вони іншим раціональними чи адекватними. Питання, яке варто собі поставити: де ця емоція відчувається в тілі? 03. З’ясуй, що її викликало Час для дослідницької діяльності. Досліди глибинні причини та тригери. Подумай про свій минулий досвід, думки та переконання, які посприяли виникненню цієї емоції та погіршили твій стан. Питання, яке варто собі поставити: які думки пов’язані з нею? 04. Не звинувачуй себе  Самозвинувачення та почуття провини мало кому допомагають. Ти маєш право на будь-які емоції, не засуджуй себе. Постався до себе як до друга: з розумінням, любов’ю та підтримкою. 05. З'ясуй, що ця емоція хоче сказати Емоції часто виникають у відповідь на незадоволені потреби чи бажання. Визнаючи та досліджуючи свої почуття, ти можеш виявити, які твої конкретні потреби були не задоволені.  Питання, яке варто собі поставити: що мені говорять ці почуття? 06. Знайди закономірність Зверни уваги на свої повторювані емоції. Так ти зможеш визначити загальні тригери або закономірності у своєму житті.  Уявімо, ввечері в неділю ти постійно відчуваєш тривогу, очікуючи початку робочого тижня. Поміркувавши про це, ти зрозуміла, що це занепокоєння викликане думками про майбутні дедлайни та велику кількість робочих завдань. Зрозумівши, що саме тебе так турбує, ти можеш внести певні зміни у свій робочий процес, щоб зменшити стрес. Питання, яке варто собі поставити: чи існує певна закономірність? 07. Витяги з цієї емоції урок Негативні емоції, особливо інтенсивні або болючі, часто несуть цінні повідомлення та уроки. Питання, яке варто собі поставити: чого це може мене навчити? 08. Виражай почуття екологічно Іноді щось так виводить із себе, що хочеться розтрощити все навкруги. Я тебе дуже добре розумію, але є одне маленьке “але”. Емоції слід виражати усвідомлено та безпечно, як відносно себе так і інших людей. Уникай деструктивних проявів. Хоча вони і можуть покращити твій стан на короткий термін, вони також можуть погіршити стосунки з оточенням та викликати відчуття провини після закінчення буревію. Що можна зробити? Покричати в подушку, глибоко подихати, зробити запис у щоденнику із заголовком: “Тварина Х довела мене до сказу”, а далі вже вільний опис катастрофи, що сталася. Якщо ти любиш спорт, мерщій на пробіжку. Якщо ти зі спортом на “ви” — вмикай свої улюблені треки, танцюй та співай що є сили. Обери щось, що тобі допомагає заспокоїтися, відволікає від виру думок, не шкодить ні тобі, ні іншим та приносить задоволення (легальне). Питання, яке варто собі поставити: що я можу зробити, щоб мені стало краще?

Колаж створено на Pinterest Людський мозок, який часто називають найскладнішим органом у тілі, є дивом еволюції. Завдяки мільярдам нейронів, з’єднаних між собою в складні мережі, він керує нашими думками, емоціями, поведінкою та функціями тіла. Незважаючи на його неймовірні можливості, багато хто з нас використовує лише поверхню потенціалу нашого мозку. Але що якби ми змогли розблокувати всю силу свого розуму? З чого складається наш мозок Мозок є головнокомандувачем нашого тіла, розуму і емоцій. Він працює 24/7, без вихідних, навіть уві сні. При вазі близько 1200-1375 грамів у дорослого мозок складається приблизно на 60% з жиру. Решта — 40% — це суміш води, білків, вуглеводів і солей. Він містить кровоносні судини, нейрони та гліальні клітини, які підтримують роботу нейронів та живлять їх. Скільки інформації він вміщує Згідно з новим дослідженням, людський мозок може зберігати в 10 разів більше пам’яті, ніж вважалося раніше: приблизно 1 петабайт, або стільки ж, скільки весь Інтернет. Дивовижно, правда?Але цікаво те, що немає фізичних обмежень щодо кількості спогадів, які ми можемо зберегти. Наша ємність для зберігання довгострокових спогадів безмежна. Мозок не працює лише на 10%? Наш мозок має два режими роботи: свідомий (активний, там де є фокус нашої уваги) та підсвідомий (усе, що ми робимо “на автоматі”, — те що ввійшло в звичку, без додаткових інтелектуальних зусиль). Мозок працює на повну, просто більшість процесів відбуваються поза його активним контролем, щоб не перевантажувати і без того його невпинний "генератор".  Він вміє перебудовувати себе Мозок вміє змінювати свої зв’язки або перебудовувати себе. Без цієї здатності будь-який мозок, не тільки мозок людини, не міг би розвиватися від дитинства до дорослого віку або відновлюватися після травм. Це явище називають нейропластичністю. Вона впливає на нашу пам’ять, розумові здібності, підсвідомість та на здатність відновлюватися після травм та інсультів. Навіть більше, дослідження доводять, що дефіцит нейропластичності є можливим фактором таких станів, як тривога та депресія. Досить часто при лікувальні тривожних та депресивних станів прописують медикаменти, які допомагають покращити роботу мозку. Як покращити роботу мозку та розвинути нейропластичність: 01. Розвивай цікавість до всього, як дитина Навчання протягом усього життя та інтелектуальна допитливість підтримують нейропластичність, зберігаючи мозок активним і задіяним. “Зарядити” мозок і отримати нові навички можна в будь-якому віці. Тож викорени будь-які упередження щодо віку, статі, досвіду, часу тощо. Просто почни, а мозок підключиться і підтримає твоє захоплення створенням нових нейронних зв’язків. Як казав П'єр-Симон Лаплас: “Те, що ми знаємо, — обмежено, а те, що ми не знаємо, — нескінченно.” 02. Підкорегуй спосіб життя Надмірне споживання алкоголю може призвести до структурних змін у мозку, порушень пам’яті, уваги та здатності ухвалювати рішення. Погане харчування може призвести до дефіциту основних поживних речовин, таких як омега-3 жирні кислоти, вітаміни (наприклад, групи В) і мінерали (наприклад, цинк, магній), які мають вирішальне значення для роботи мозку. Ми також маємо попередити ласунів: високе споживання цукру пов’язане з когнітивними порушеннями та підвищеним ризиком хвороби Альцгеймера. 03. Налаштуй режим сну Якісний повноцінний сон - це справжній скарб у наш час. Дослідження підтверджують, що сон вкрай важливий для утворення нових довготривалих спогадів, консолідації потрібних для нас знань, а ігнорування режиму руйнує ці процеси. Адже в процесі сну наш мозок продовжує працювати, просто в іншому режимі: непотрібні спогади стирає (так само як очистити кеш у телефоні), а найважливіші — цементує. Як би зараз ти описала свої стосунки зі сном? 04. Потоваришуй зі спортом Доведено, що регулярні аеробні вправи покращують когнітивні функції та сприяють нейропластичності. Що тобі подобається: ходьба, біг, плавання або танці? 05. Вчи системи, а не факти Мозок не сильно збуджується, вивчаючи сухі факти. Щоб по-справжньому "завести" мозок, потрібно зосередитися на певній системі, як-от вивченні французької чи опануванні музичного інструменту. Бо будь-яка мова чи навичка гри — це система знань, а не факт, який можна завчити і забути. Щоб мати успіхи в таких хобі, треба навчатись послідовно: від початкового до просунутого рівня. Кожен новий урок створює зв'язки між здобутими навичками, посилюючи здатність твого мозку до навчання загалом. 06. Розвивай креативність Ліпи, малюй, вишивай, пиши вірші — все це дуже позитивно впливає на нейропластичність.  07. Збирай пазли та LEGO Головоломки та пазли змушують нас аналізувати, виробляти стратегію та знаходити рішення. Ці дії покращують пам’ять, увагу та концентрацію. Здібності до розпізнавання образів вдосконалюються, коли люди ідентифікують і розуміють зв’язки між елементами. Зрештою, такі заняття  стимулюють гостроту розуму та зменшують стрес. 08. Грай у ігри-стратегії У класичні настільні ігри, такі як шахи, шашки та нарди, грали століттями, і вони відомі своєю стратегічною глибиною. Якщо говорити про віртуальний світ, то такі ігри, як Civilization, Age of Empires, StarCraft, вимагають від гравців керування ресурсами, створення цивілізацій чи армій і перехитрування супротивників шляхом ухвалення стратегічних рішень. Чим не чудове тренування для мозку? Але в усьому важливий баланс.

Колаж створено на Pinterest Від безтурботної краси дзен-буддизму до хитромудрої елегантності традиційних чайних церемоній. Японію здавна шанували за її глибоке розуміння людського досвіду. У цій статті ми починаємо дослідницьку подорож, розкриваючи позачасові японські концепції, які допоможуть збагатити та полегшити наше життя в сучасну епоху. 改善 — прагни до постійного вдосконалення Японці відомі своєю працьовитістю, відданістю і бажанням досконалості в усьому, що вони роблять. Для них праця — це не просто засіб заробітку, але й спосіб самовираження та вдосконалення. Вони вміють перетворювати будь-яку роботу на мистецтво, вкладаючи в неї всі свої  зусилля і таланти. У цьому їм допомагає кайдзен. Кайдзен — японський термін, який перекладається як "постійне вдосконалення" або "зміна на краще". Філософія кайдзен підкреслює, що постійне вдосконалення повинно охоплювати всі аспекти нашого життя, включаючи роботу, стосунки, особистісний розвиток, здоров'я та інше. Якщо говорити про роботу, то це може включати постійне навчання та розвиток нових навичок, регулярну оптимізацію своїх робочих процесів, пошук нових ідей та нестандартних рішень, розвиток свіжого погляду на будь-які проблеми. Що стосується саморозвитку: уявімо, ти пишеш гарні тексти для соціальних мереж. Наступний крок — опанувати графічний дизайн, далі — експериментувати з різними нішами, потім — навчитися робити landing page, у продовженні — курси з web design, у перспективі — курс із написання UI/UX-текстів. 侘寂 — прийми недосконалість Японці вміють помічати красу в недосконалості та асиметрії, і в цьому їм допомагає вабі-сабі. Замість того щоб шукати бездоганність, вабі-сабі заохочує приймати природні недоліки та примхи, які надають об’єктам і враженням унікальний характер.  Вабі, один із двох компонентів вабі-сабі, означає простоту, аскезу та скромність. Відмовляючись від бажань і очікувань, керованих его, ми можемо відчути почуття звільнення та внутрішнього миру. 仕方がない — прийми те, що ти не можеш змінити Японці відомі своєю здатністю приймати життя таким, як воно є. На відміну від інших культур, де людям притаманно часто скаржитись на нещасливі дні, мешканці “країни Вранішнього Сонця” вміють приймати обставини життя без скарг. Це відображено в їхньому відомому висловлюванні "шіката ґа най”  (仕方が無い) — “нічого не поробиш”. Замість того щоб турбуватися чи скаржитися на несправедливість, люди, які приймають цей підхід, зосереджуються на тому, що можуть змінити, і шукають шляхи адаптації та пристосування до нових умов. Якщо трапляється щось, на що ти ніяк не можеш повпливати, кажи собі “нічого не поробиш” і пристосовуйся до нових обставин. Звісно, ти також можеш кричати, злитися, трощити все навкруги, але чи змінить це щось? На жаль, ні, а от позбутися нервових клітин у тебе точно вийде добре. 桜梅桃李 — уникай порівняння з іншими Стародавня японська ідіома “убайторі” походить від кандзі (ієрогліфи) для чотирьох дерев, які цвітуть навесні: вишні, сливи, персика та абрикоса. Кожна з цих квіток розквітає у свій час, і суть ідіоми полягає в тому, що всі ми ростемо та розквітаємо у своєму власному темпі. Це служить нагадуванням про те, що кожна людина має свою унікальну подорож у житті, і ми повинні зосередитися на своєму особистому зростанні, а не порівнювати свій шлях із чужим. 物の哀れ — помічай сумну красу речей, що минають Моно-но аваре заохочує нас прийняти плин часу, визнаючи, що все постійно змінюється. Замість того щоб чинити опір непостійності, ми маємо знайти глибину та красу швидкоплинності моментів життя. Чи бував у тебе момент, коли щось здавалося настільки прекрасним, що на очі навертались сльози? Це один із проявів аваре. Будь уважнішою до того, що відбувається навколо тебе щомиті. Поглиблюйся в розмови з друзями, слухай звуки природи під час прогулянки або насолоджуйся текстом книги, відчуваючи кожне слово. Залучай усі свої сенсори, щоб відчути повну палітру життя.  無常 — прийми непостійність Муджьо — це буддистська концепція непостійності, яка нагадує про те, що все в нашому житті та нашому світі постійно змінюється, немає нічого постійного. Техніка не працює вічно, речі зношуються, стосунки переживають різні періоди: від захоплення та радості до занепаду та труднощів. Що вже казати про настрій: ми то сміємося, то плачемо — і так по колу. Усе постійно змінюється, якщо нагадувати собі про це - буде легше переживати життєві шторми.   生き甲斐 — знайди своє призначення Ікіґай — японська концепція пошуку мети життя. Вона передбачає відкриття того, що ти любиш, що ти вмієш, чого потребує світі та за що тобі можуть заплатити. Перетин цих елементів і є твоїм ікіґай, або справою життя. Ікіґай вірить у те, що кожен з нас має свої унікальні таланти, інтереси та цінності, які, коли вони знаходяться та виявляються, дозволяють нам жити щасливе життя, повне сенсу та задоволення.  腹八分目 — їж, поки не наситишся на 80% Хара хачі бу — це традиційне японське поняття, пов’язане з харчовими звичками, яке походить з острова Окінава, відомого своїм довголіттям і низьким рівнем захворювань, пов’язаних із віком. Фраза перекладається приблизно як «їж, поки не наситишся на 80%» або «перестань їсти, коли наситишся на 80%». Щоб підтримувати здорову вагу, потрібно залишати трохи порожнечі в шлунку — їж, поки не досягнеш точки, коли ти можеш з’їсти ще кілька шматочків, але цього не зробиш.

Колаж створено на Pinterest Спілкування — це не лише слова, які ми говоримо. Наші тіла мають власну мову, яка посилає потужні сигнали, що часто говорять голосніше слів. Ти колись спостерігала за собою? З кимось ти усміхаєшся і почуваєшся спокійною, а з кимось тобі ніяково, ти схрещуєш руки на грудях і направляєш ноги в бік виходу, тіло ніби кричить: «Мені не комфортно, я хочу піти звідси». Зазирнімо у складний світ мови тіла та жестів, розкриваючи тонкі ознаки, які розкривають наші думки, емоції та наміри. Що важливіше: слова чи рухи? Одним із перших дослідників мови тіла був відомий психолог, доктор Альберт Мехрабіан. Його масштабні дослідження виявили, що комунікація на 55 % складається з мови тіла, на 38 %  —   з голосу та тону, і лише на 7 %  — зі слів. Цікавий висновок, правда? Виходить, що головне не що ми говоримо, а як. Мова тіла охоплює невербальні сигнали, які ми передаємо за допомогою міміки, жестів, поз та рухів. Вона є тихим комунікатором, який пропонує зрозуміти нас без слів. Як говорить наше обличчя Щира усмішка може миттєво встановити позитивний зв’язок. Підняті брови вказують на подив, цікавість та інтерес. Але є нюанс: швидкий рух брів вгору може означати миттєве здивування, тоді як тривале підняття може передати постійний інтерес або навіть недовіру. Насуплені брови вказують на незадоволення, сум або розчарування. Очі справді є вікнами душі. Підтримання зорового контакту демонструє уважність, інтерес і довіру, тоді як його уникнення може свідчити про дискомфорт або нечесність. Порожній погляд вказує на відсутність емоційного вираження, можливо, відображення нудьги, втоми або відстороненості. Деякі люди можуть швидко кліпати очима, коли вони вводять в оману або намагаються приховати інформацію. Також м оже бути ознакою нервозності, пов’язаної з тим, що людина говорить правду. Примружені очі асоціюються з підозрою, скептицизмом або намаганням зосередитися на деталях. Широко розплющені очі виражають шок, страх або сильний інтерес, залежно від контексту. Закочування очей зазвичай вказує на роздратування або сарказм. Стиснута щелепа або стиснуті зуби означають розчарування, гні в, напруженість чи свідчать про намагання контролювати емоції. Стиснуті губи часто асоціюються з несхваленням, незгодою або роздумами. Кожен жест — це мазок на полотні спілкування Наші руки є інструментами виразності, які можуть підкреслювати слова та передавати додаткове значення. Від впевненого рукостискання до показових жестів, вони додають глибини та акценту нашим розмовам. Міцне рукостискання часто асоціюється з впевненістю, силою та щирістю. Це свідчить про довіру та професіоналізм, але надмірно сильна хватка може сприйматися як агресивність. Демонстрація відкритих долоней є жестом чесності, прозорості та готовності до відкритого спілкування. Схрещування рук часто асоціюється із обороною, опором або замкнутістю. Іноді буває так, що ми ніби обіймаємо себе за лікті, — це жест підтримки. Наші тіла розповідають свою тиху історію Пряма постава часто виражає впевненість, самовпевненість і авторитет. Це свідчить про те, що ти уважна і готова спілкуватися з іншими. Цікаво, що люди з прямою поставою зазвичай сприймаються як більш надійні та здібні. Ця поза не тільки відображає впевненість, але й створює образ компетентності. Сутулість або округлі плечі можуть вказувати на низьку самооцінку або відсутність впевненості. Поліпшення постави може сприяти більш позитивній самооцінці та кращому сприйняттю іншими. Яка в тебе постава в повсякденному житті? Нахил вперед демонструє зацікавленість і активну участь у розмові чи діяльності. Людей, які нахиляються вперед, часто сприймають як уважних та зацікавлених. Відхилення назад може свідчити про більш розслаблене або невимушене ставлення. Однак будь обережною, якщо це доведено до крайності: така поза може свідчити про твою відстороненість або відсутність інтересу. Якщо ти хочеш висловити цікавість або дружнє ставлення, трошки нахили голову вбік під час розмови. Цей жест демонструє уважність і бажання взаємодіяти з іншими. --- Відточуючи усвідомлення цих невербальних сигналів, ти можеш поглибити зв’язки та покращити свою комунікативну гру. Наступного разу, коли ти будеш спілкуватися з кимось, спробуй прислухатися не лише до сказаних слів, але й до цих невимовлених повідомлень.

Колаж створено на Pinterest Життя, наповнене різноманітними викликами та стресами, часто випробовує нашу витривалість та психічну стійкість. Важливо розуміти, як керувати стресом та гнівом, оскільки неекологічне вираження подібних емоцій може негативно впливати на наше фізичне і психічне здоров'я, а також на стосунки з іншими. Навряд тобі подобається, коли хтось кричить на тебе, немов навіжений, а як часто ти так робиш сама? Я підготувала кілька корисних порад, які можуть допомогти тобі приборкати стрес і подолати гнів, зберігаючи гармонію в собі та довкіллі.  Спочатку пауза Перед тим як відповідати на подразник, зроби коротку паузу, щоб трошки заспокоїтись і не перетворити маленьку сварку на величезний конфлікт. Дивилася серіал "Сварка" на Netflix? У центрі сюжету опиняються двоє незнайомців, які дозволяють інциденту на дорозі проникнути в їхні життя та перевернути все з ніг на голову. Глибоко дихай Як тільки ти відчуваєш, що тобі кортить рознести все навколо вщент, зроби десять глибоких вдихів та видихів, щоб знизити рівень гормону стресу — кортизолу. Добре відомо, що глибоке дихання та медитації покращують емоційну стійкість і самопочуття. Спробуй включити ці заняття у свою повсякденну рутину і з часом ти побачиш, що все менше речей виводить тебе з рівноваги. Глибоке дихання — ключ до внутрішнього спокою. Вчись виражати гнів лагідно Гнів є природною емоцією, але важливо навчитися виражати його конструктивно, щоб не завдавати шкоди собі чи іншим. "Я-повідомлення" — це спосіб вираження своїх почуттів і потреб без агресії або звинувачень у бік іншої особи. Основна ідея полягає в тому, щоб виражати свої почуття, думки та потреби, уникаючи обвинувачень, та при цьому намагатися розуміти точку зору іншої людини. Замість того щоб сказати "Ти завжди забуваєш про мої бажання!", можна сказати "Я відчуваю себе самотньою, коли ти віддаєш перевагу іншим справам, і мені важливо, щоб мої бажання також були враховані". Це сприяє побудові позитивних стосунків і вирішенню конфліктів шляхом відкритого діалогу та взаєморозуміння. Досліджуй свої емоції Розуміння своїх емоцій і того, що викликає гнів, дозволяє ефективніше їх контролювати. Увімкни усвідомленість та спитай себе: "Що мене зачепило?", "Яку емоцію я відчуваю?", "Де саме я відчуваю цю емоцію в тілі?". Дозволь цій емоції просто бути. Наразі ти дослідник своїх почуттів, а не суддя. Потім спитай себе: "Чого це може мене навчити?", "Що мені потрібно?", "Які маленькі кроки я можу зробити просто зараз, щоб допомогти собі?". Це твій план, виконай його. Знайди власний спосіб вираження негативу Будь-яка емоція має право на існування, як вже було сказано, учені радять проживати та виражати їх. Як це можна робити екологічно? Спробуй помалювати, написати вірш або лист (головне — не відправляй), вишити емоцію або займися іншою творчою діяльністю, яка тобі до душі. Якщо зі творчістю ти на "Ти", спробуй пострибати, побігати, покричати на все горло у лісі (звісно, наодинці) або в подушку вдома, якщо немає можливості виїхати на природу, покидай предмети об стіну (але ті, що не б'ються) або поматюкайся що є сил врешті-решт. Під час занять, які приносять задоволення, вивільняються нейромедіатори щастя, які покращують настрій та знижують гормони стресу. Грай зі своїми емоціями та спостерігай, як вони перетворюються з бурі на ніжний вітерець, який несе тебе на спокійніші береги. Вчись прощати та просити вибачення Прощення не означає, що ми схвалюємо неправильні дії чи забуваємо про те, що сталося. Це ймовірніше відмова від тримання злості та негативних емоцій, спрямованих на іншу людину, і визнання власної здатності рости та розвиватися незалежно від обставин. Насамперед воно потрібне тому, кого образили або скривдили. Життя часто не справедливе. З нами можуть траплятися страшні речі. Погана новина полягає в тому, що ми не можемо контролювати абсолютно все, що з нами трапляється, але ми можемо контролювати те, як ми на це реагуємо, що думаємо, що робимо та що несемо з собою далі. Щоб рухатися далі,  нам також потрібно вміти брати відповідальність за свої вчинки та слова. Ми не можемо забрати назад завданий біль. Але ми можемо показати, що нам справді прикро через вибачення. Справжнє вибачення — це не тільки акт розкаяння через слова, воно також має включати конкретні дії для уникнення повторення помилок у майбутньому. Допомагай іншим Допомога іншим надає нам сили та забезпечує відчуттям мети. Бери участь у волонтерській діяльності та простягай руку допомоги тим, хто її потребує. Направляючи свою енергію на зміни, ти стаєш маяком світла серед темряви, нагадуючи собі та іншим про силу всередині.